рецидивіст

РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин.

Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (Ком. Укр., 9, 1966, 23).

Значення в інших словниках

1. рецидивіст — рецидиві́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рецидивіст — -а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рецидивіст — РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. рецидивіст — рецидиві́ст (від рецидив) особа, яка раніше була засуджена за вчинення злочину і знову вчинила злочин. Повторність вчинення злочину особою за радянським правом є обставиною, що обтяжує її відповідальність.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. рецидивіст — Рецидиві́ст, -та; -ві́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рецидивіст — рос. рецидивист особа, яка раніше була засуджена за скоєння злочину і знову вчинила злочин.  Eкономічна енциклопедія