рецидивіст —
рецидиві́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
рецидивіст —
-а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рецидивіст —
РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
рецидивіст —
рецидиві́ст (від рецидив) особа, яка раніше була засуджена за вчинення злочину і знову вчинила злочин. Повторність вчинення злочину особою за радянським правом є обставиною, що обтяжує її відповідальність.
Словник іншомовних слів Мельничука
рецидивіст —
РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (Ком. Укр., 9, 1966, 23).
Словник української мови в 11 томах
рецидивіст —
рос. рецидивист особа, яка раніше була засуджена за скоєння злочину і знову вчинила злочин.
Eкономічна енциклопедія