рецитація
РЕЦИТА́ЦІЯ, ї, ж., заст.
Дія за знач. рецитува́ти.
Рецитації, оспівування верхніх звуків мелодії, раптовий спад мелодії в кінці фраз, своєрідна імпровізаційність, ритмічна невимушеність, гармонічна простота .. – усі ці моменти Лисенко міг спостерегти в народній практиці (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)