решітце
РЕШІТЦЕ́, я́, с.
Зменш.-пестл. до ре́шето 1.
Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (Номис);
Прийшов – ні ситця, ні решітця (прислів'я).
Словник української мови (СУМ-20)РЕШІТЦЕ́, я́, с.
Зменш.-пестл. до ре́шето 1.
Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (Номис);
Прийшов – ні ситця, ні решітця (прислів'я).
Словник української мови (СУМ-20)