рижуватий
РИЖУВА́ТИЙ, а, е, розм.
З рижим відтінком; трохи рижий.
Не вспіли генеральшу поховати, як приїхав з полку старший панич .. з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом (Панас Мирний);
Кузь підшморгує носом, торкав пальцями акуратно підстрижену рижувату щіточку вусів (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)