рижуватий
РИЖУВА́ТИЙ, а, е, розм. З рижим відтінком; трохи рижий.
Не вспіли генеральшу поховати, як приїхав з полку старший панич.. з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом (Мирний, І, 1949, 203);
Кузь підшморгує носом, торкав пальцями акуратно підстрижену рижувату щіточку вусів (Тют., Вир, 1964, 302).
Словник української мови (СУМ-11)