ризничий
РИ́ЗНИЧИЙ, чого, ч.
Той, хто відає церковним майном, ризницею.
– На коліна! – пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий .. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)РИ́ЗНИЧИЙ, чого, ч.
Той, хто відає церковним майном, ризницею.
– На коліна! – пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий .. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)