ризничий

РИ́ЗНИЧИЙ, чого, ч. Той, хто відає церковним майном, ризницею.

— На коліна! — пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий.. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 546).

Значення в інших словниках

1. ризничий — Ри́зничий: — хранитель ризниці [35]  Словник з творів Івана Франка
2. ризничий — -чого, ч. Той, хто відає церковним майном, ризницею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ризничий — РИ́ЗНИЧИЙ, чого, ч. Той, хто відає церковним майном, ризницею. – На коліна! – пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий .. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах