римування
РИМУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. римува́ти.
Поезія – це склад думання, це духовний світ людини, а не голе римування (А. Малишко);
Його критичні уваги торкаються головним чином .. засобів римування (з наук. літ.).
2. Порядок, система чергування рим у вірші, тип рим.
Дієслівному римуванню в історичних, як і в інших піснях українського народу не надається такої явної переваги, як у думах (М. Рильський);
Строфа вірша [“Робітникові” П. Грабовського] складається з чотирьох рядків з перехресним римуванням. Жіночі рими чергуються з чоловічими (з наук. літ.);
Щодо віршової будови “Подражанія сербського” [Т. Шевченка], то тут слід звернути увагу на наявне в цьому творі внутрішнє римування (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)