римувати

РИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. що. Поєднувати слова, склади для створення рими.

Не все ще той поет великий, чільний, Хто вірші пише і слова римує (І. Франко);

Все більше на землі поетів, вірніше – тих, що вміють римувати (Л. Костенко).

2. розм. Складати вірші.

Я не признався їй, що пишу вірші, мене завжди охоплював, наче полум'ям, гіркий сором, коли хтось дізнавався про мої безнадійні спроби римувати (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. римувати — римува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. римувати — Добирати рими; П. віршувати, складати вірші.  Словник синонімів Караванського
3. римувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Поєднувати слова, склади для створення рими. 2》 неперех., розм. Складати вірші.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. римувати — Римува́ти, -му́ю, -му́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. римувати — РИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Поєднувати слова, склади для створення рими. Не все ще той поет великий, чільний. Хто вірші пише і слова римує (Фр., X, 1954, 72). 2. неперех., розм. Складати вірші.  Словник української мови в 11 томах