риндза
РИ́НДЗА, и, ж., діал.
Різновид сиру, виготовленого в шлуночку молодого ягняти або теляти;
// Порошок з такого сиру, що використовується для скорішого зсідання молока.
Ватаг дістав з полиці мішечок з риндзою й посипав її до путини з молоком. Потім весь час обертав велику путину біля вогню, аби молоко було рівномірно літепле (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)