Словник української мови у 20 томах

риндза

РИ́НДЗА, и, ж., діал.

Різновид сиру, виготовленого в шлуночку молодого ягняти або теляти;

// Порошок з такого сиру, що використовується для скорішого зсідання молока.

Ватаг дістав з полиці мішечок з риндзою й посипав її до путини з молоком. Потім весь час обертав велику путину біля вогню, аби молоко було рівномірно літепле (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. риндза — ри́ндза іменник жіночого роду різновид сиру рідко  Орфографічний словник української мови
  2. риндза — -и, ж., рідко. Різновид сиру, до рецепту виготовлення якого входить порошок з висушеного шлуночка молодого ягняти або теляти, що прискорює процес зсідання молока. || Порошок із такого сиру, що використовується для скорішого зсідання молока.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. риндза — РИ́НДЗА, и, ж., рідко. Різновид сиру, виготовленого з шлуночка молодого ягняти або теляти; // Порошок з такого сиру, що використовується для скорішого зсідання молока. Ватаг дістав з полиці мішечок з риндзою й посипав її до путини з молоком.  Словник української мови в 11 томах
  4. риндза — Ри́ндза, -зи ж. Родъ творога, приготовленнаго въ желудкѣ молодаго ягненка или теленка. Шух. І. 213.  Словник української мови Грінченка