рицарський
РИ́ЦАРСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до рицаря.
Тугар і його гості були в повній рицарській зброї (І. Франко);
Не знайшли ні друзі, ані кревні .. Рицарського тіла молодого, Щоб землі його предати чесно (М. Рильський).
2. перен. Вихований, підкреслено чемний, благородний (у 1 знач.).
Хто зна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитися рицарських тонкощів (О. Гончар);
У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття Рицарське ставлення до жінки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)