рицарський
РИ́ЦАРСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до рицаря.
Тугар і його гості були в повній рицарській зброї (І. Франко);
Не знайшли ні друзі, ані кревні .. Рицарського тіла молодого, Щоб землі його предати чесно (М. Рильський).
2. перен. Вихований, підкреслено чемний, благородний (у 1 знач.).
Хто зна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитися рицарських тонкощів (О. Гончар);
У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття Рицарське ставлення до жінки (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рицарський — ри́царський прикметник Орфографічний словник української мови
- рицарський — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- рицарський — [рицарс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- рицарський — -а, -е. 1》 Стос. до рицаря. 2》 перен. Вихований, підкреслено чемний, благородний (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рицарський — БЛАГОРО́ДНИЙ (про вчинки, поведінку, переконання і т. ін. — який відзначається високими моральними якостями, високими принципами і т. ін. Словник синонімів української мови
- рицарський — РИ́ЦАРСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до рицаря. Тугар і його гості були в повній рицарській зброї (Фр., VI, 1951, 9); Не знайшли ні друзі, ані кревні.. Рицарського тіла молодого, Щоб землі його предати чесно (Рильський, III, 1961, 241). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
- рицарський — Рицарський, -а, -е = лицарський. Словник української мови Грінченка