1. Словник української мови в 11 томах

рицарський

РИ́ЦАРСЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до рицаря.

Тугар і його гості були в повній рицарській зброї (Фр., VI, 1951, 9);

Не знайшли ні друзі, ані кревні.. Рицарського тіла молодого, Щоб землі його предати чесно (Рильський, III, 1961, 241).

2. перен. Вихований, підкреслено чемний, благородний (у 1 знач.).

Хто зна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитися рицарських тонкощів (Гончар, III, 1959, 201);

У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського.. ставлення до жінки (Рад. Укр., 19.V 1968, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рицарський — ри́царський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рицарський — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  3. рицарський — [рицарс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. рицарський — -а, -е. 1》 Стос. до рицаря. 2》 перен. Вихований, підкреслено чемний, благородний (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рицарський — РИ́ЦАРСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до рицаря. Тугар і його гості були в повній рицарській зброї (І. Франко); Не знайшли ні друзі, ані кревні .. Рицарського тіла молодого, Щоб землі його предати чесно (М. Рильський). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  6. рицарський — БЛАГОРО́ДНИЙ (про вчинки, поведінку, переконання і т. ін. — який відзначається високими моральними якостями, високими принципами і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. рицарський — Рицарський, -а, -е = лицарський. Словник української мови Грінченка