рицина
РИЦИ́НА, и, ж.
1. Олійна рослина родини молочайних, з насіння якої одержують касторову олію.
Рицина. Орнаментальна рослина до 1,5 м заввишки. Має красиве складне багатолопатеве велике листя на довгих черешках та поверх них рожеві й червоні китиці квіток, а пізніше плодів (Озелен. колг. села, 1955, 238);
Соняшник і рицину рекомендується розміщувати після культур, які забезпечують збереження вологи у глибоких шарах грунту (озимі після пару) (Хлібороб Укр., 9, 1965, 12).
2. рідко. Те саме, що Рици́нова олі́я ( див. рици́новий).
Іван Іванович затулив собі двома пальцями ніс, щоб не чути запаху, і почав їсти так, наче приймав рицину (Донч., III, 1956, 239).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рицина — рици́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рицина — -и, ж. 1》 Олійна рослина родини молочайних, з насіння якої одержують касторову олію. 2》 рідко. Те саме, що Рицинова олія (див. рициновий). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рицина — РИЦИ́НА, и, ж. 1. Олійна рослина родини молочайних. Рицина. Орнаментальна рослина до 1,5 м заввишки. Має красиве складне багатолопатеве велике листя на довгих черешках та поверх них рожеві й червоні китиці квіток, а пізніше плодів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- рицина — рици́на касторка (ст)||рицинова олія Лексикон львівський: поважно і на жарт
- рицина — Багаторічна деревоподібна рослина родини молочайних, олійна культура, походить із тропічної Африки; квіти різностатеві; широко вирощують в тропічних і субтропічних країнах; із насіння, що містить 35-58% жирів, отримують рицинову (касторову) олію, яку застосовують у медицині і техніці. Універсальний словник-енциклопедія
- рицина — Рици́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)