рицина
РИЦИ́НА, и, ж.
1. Олійна рослина родини молочайних.
Рицина. Орнаментальна рослина до 1,5 м заввишки. Має красиве складне багатолопатеве велике листя на довгих черешках та поверх них рожеві й червоні китиці квіток, а пізніше плодів (з наук. літ.);
Соняшник і рицину рекомендується розміщувати після культур, які забезпечують збереження вологи у глибоких шарах ґрунту (озимі після пару) (з наук. літ.).
2. рідко. Те саме, що Рици́нова (рідко касто́рова) олі́я (див. олі́я).
Іван Іванович затулив собі двома пальцями ніс, щоб не чути запаху, і почав їсти так, наче приймав рицину (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рицина — рици́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рицина — -и, ж. 1》 Олійна рослина родини молочайних, з насіння якої одержують касторову олію. 2》 рідко. Те саме, що Рицинова олія (див. рициновий). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рицина — рици́на касторка (ст)||рицинова олія Лексикон львівський: поважно і на жарт
- рицина — Багаторічна деревоподібна рослина родини молочайних, олійна культура, походить із тропічної Африки; квіти різностатеві; широко вирощують в тропічних і субтропічних країнах; із насіння, що містить 35-58% жирів, отримують рицинову (касторову) олію, яку застосовують у медицині і техніці. Універсальний словник-енциклопедія
- рицина — Рици́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рицина — РИЦИ́НА, и, ж. 1. Олійна рослина родини молочайних, з насіння якої одержують касторову олію. Рицина. Орнаментальна рослина до 1,5 м заввишки. Словник української мови в 11 томах