рицина

Значення в інших словниках

1. рицина — рици́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. рицина — -и, ж. 1》 Олійна рослина родини молочайних, з насіння якої одержують касторову олію. 2》 рідко. Те саме, що Рицинова олія (див. рициновий). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рицина — РИЦИ́НА, и, ж. 1. Олійна рослина родини молочайних. Рицина. Орнаментальна рослина до 1,5 м заввишки. Має красиве складне багатолопатеве велике листя на довгих черешках та поверх них рожеві й червоні китиці квіток, а пізніше плодів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. рицина — Багаторічна деревоподібна рослина родини молочайних, олійна культура, походить із тропічної Африки; квіти різностатеві; широко вирощують в тропічних і субтропічних країнах; із насіння, що містить 35-58% жирів, отримують рицинову (касторову) олію, яку застосовують у медицині і техніці. Універсальний словник-енциклопедія
5. рицина — Рици́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рицина — РИЦИ́НА, и, ж. 1. Олійна рослина родини молочайних, з насіння якої одержують касторову олію. Рицина. Орнаментальна рослина до 1,5 м заввишки. Словник української мови в 11 томах