роботящий
РОБОТЯ́ЩИЙ, а, е.
Старанний, завзятий у праці; працьовитий.
Приязлива [Галочка] до усякого, як красна весна, звичайна проти усякого, як панянка, а роботяща, як бджілка (Г. Квітка-Основ'яненко);
Народ у колгоспі був дружний, роботящий, прекрасно міг сполучати державні інтереси з особистими (Остап Вишня);
* Образно. По хвилині тільки пилюка вже танула на тому місці, де стояв розмальований фургон кінопересувки – помчала роботяща кінотрудівниця на відділок (О. Гончар);
// Належний, власт. працьовитим людям.
Словник української мови (СУМ-20)