роботящий —
РОБОТЯ́ЩИЙ, а, е. Старанний, завзятий у праці; працьовитий. Приязлива [Галочка] до усякого, як красна весна, звичайна проти усякого, як панянка, а роботяща, як бджілка (Г.
Словник української мови у 20 томах
роботящий —
ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙ рідше, ТРУДІВЛИ́ВИЙ розм., ТРУДОВИ́ТИЙ розм., ТРУДЯ́ЩИЙ розм., ТРУДОВИ́Й розм., РОБОТЯ́ЩИЙ розм., РОБО́ЧИЙ розм. рідше, БЕРУЧКИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
роботящий —
Роботя́щий, -ща, -ще
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
роботящий —
РОБОТЯ́ЩИЙ, а, е. Старанний, завзятий у праці; працьовитий. Приязлива [Галочка] до усякого, як красна весна, звичайна проти усякого, як панянка, а роботяща, як бджілка (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
роботящий —
Роботящий, -а, -е Работящій, трудолюбивый. Ручки ж мої роботящі, чом не робите? Чуб. V. 777.
Словник української мови Грінченка