рогатизна
РОГАТИ́ЗНА, и, ж., розм.
Велика рогата худоба.
На селі валували собаки. Поміж їхнього валування іноді десь вибухали постріли, гуркотіли глухо гарби, ревла рогатизна, і зовсім близько десь іржали коні (Г. Епік);
На подвір'ї побрязкують ланцюгами вовкодави, а всі надвірні будівлі озиваються диханням рогатизни і ситим, задоволеним рохканням свиней (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)