рогатизна

РОГАТИ́ЗНА, и, ж., розм. Велика рогата худоба.

На селі валували собаки. Поміж їхнього валування іноді десь вибухали постріли, гуркотіли глухо гарби, ревла рогатизна, і зовсім близько десь іржали коні (Епік, Тв., 1958, 304);

На подвір’ї побрязкують ланцюгами вовкодави, а всі надвірні будівлі озиваються диханням рогатизни і ситим, задоволеним рохканням свиней (Стельмах, І, 1962, 307).

Значення в інших словниках

1. рогатизна — -и, ж., розм. Велика рогата худоба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рогатизна — РОГАТИ́ЗНА, и, ж., розм. Велика рогата худоба. На селі валували собаки. Поміж їхнього валування іноді десь вибухали постріли, гуркотіли глухо гарби, ревла рогатизна, і зовсім близько десь іржали коні (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. рогатизна — Рогати́зна, -ни ж. соб. Рогатый скотъ. Канев. у.  Словник української мови Грінченка