рогатизна
РОГАТИ́ЗНА, и, ж., розм. Велика рогата худоба.
На селі валували собаки. Поміж їхнього валування іноді десь вибухали постріли, гуркотіли глухо гарби, ревла рогатизна, і зовсім близько десь іржали коні (Епік, Тв., 1958, 304);
На подвір’ї побрязкують ланцюгами вовкодави, а всі надвірні будівлі озиваються диханням рогатизни і ситим, задоволеним рохканням свиней (Стельмах, І, 1962, 307).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рогатизна — -и, ж., розм. Велика рогата худоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рогатизна — РОГАТИ́ЗНА, и, ж., розм. Велика рогата худоба. На селі валували собаки. Поміж їхнього валування іноді десь вибухали постріли, гуркотіли глухо гарби, ревла рогатизна, і зовсім близько десь іржали коні (Г. Словник української мови у 20 томах
- рогатизна — Рогати́зна, -ни ж. соб. Рогатый скотъ. Канев. у. Словник української мови Грінченка