рогатизна

РОГАТИ́ЗНА, и, ж., розм.

Велика рогата худоба.

На селі валували собаки. Поміж їхнього валування іноді десь вибухали постріли, гуркотіли глухо гарби, ревла рогатизна, і зовсім близько десь іржали коні (Г. Епік);

На подвір'ї побрязкують ланцюгами вовкодави, а всі надвірні будівлі озиваються диханням рогатизни і ситим, задоволеним рохканням свиней (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогатизна — -и, ж., розм. Велика рогата худоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рогатизна — РОГАТИ́ЗНА, и, ж., розм. Велика рогата худоба. На селі валували собаки. Поміж їхнього валування іноді десь вибухали постріли, гуркотіли глухо гарби, ревла рогатизна, і зовсім близько десь іржали коні (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  3. рогатизна — Рогати́зна, -ни ж. соб. Рогатый скотъ. Канев. у. Словник української мови Грінченка