рогачилно
РОГАЧИ́ЛНО, а, с.
Ручка, держак рогача (у 1 знач.).
Маланка увімкнула світло і, розмахуючи зламаним рогачилном, виштовхала Дмитра на середину хати (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)РОГАЧИ́ЛНО, а, с.
Ручка, держак рогача (у 1 знач.).
Маланка увімкнула світло і, розмахуючи зламаним рогачилном, виштовхала Дмитра на середину хати (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)