роговик

РОГОВИ́К, а́, ч.

1. Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок впливу магми на породи.

Роговик – кварц, схожий на ріг. Тонкозернистий або цілком щільний. Буває сірий, жовтий, бурий, червонуватий або зовсім чорний (з наук. літ.);

В пробах магнетизованих роговиків установлена наявність природного відновлювача (з наук. літ.).

2. Багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини гвоздикових з вузькими листочками та білими квітками.

На міждернинних плямах [типчаково-ковилових степів] весною густо ростуть ефемери: вероніка весняна.., роговик український (з наук. літ.);

Тут [в Кам'яних Могилах] трапляється ряд рослин гірського характеру, як .. роговик болгарський (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. Роговик — Рогови́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. роговик — -а, ч. 1》 Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок дії магми на породи. 2》 Багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини гвоздикових з вузькими листочками та білими квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роговик — РОГОВИ́К, а́, ч. 1. Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок діяння магми на породи. Роговик — кварц, схожий на ріг. Тонкозернистий або цілком щільний.  Словник української мови в 11 томах