роговик
РОГОВИ́К, а́, ч.
1. Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок впливу магми на породи.
Роговик – кварц, схожий на ріг. Тонкозернистий або цілком щільний. Буває сірий, жовтий, бурий, червонуватий або зовсім чорний (з наук. літ.);
В пробах магнетизованих роговиків установлена наявність природного відновлювача (з наук. літ.).
2. Багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини гвоздикових з вузькими листочками та білими квітками.
На міждернинних плямах [типчаково-ковилових степів] весною густо ростуть ефемери: вероніка весняна.., роговик український (з наук. літ.);
Тут [в Кам'яних Могилах] трапляється ряд рослин гірського характеру, як .. роговик болгарський (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Роговик — Рогови́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- роговик — -а, ч. 1》 Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок дії магми на породи. 2》 Багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини гвоздикових з вузькими листочками та білими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роговик — РОГОВИ́К, а́, ч. 1. Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок діяння магми на породи. Роговик — кварц, схожий на ріг. Тонкозернистий або цілком щільний. Словник української мови в 11 томах