роговик
РОГОВИ́К, а́, ч.
1. Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок діяння магми на породи.
Роговик — кварц, схожий на ріг. Тонкозернистий або цілком щільний. Буває сірий, жовтий, бурий, червонуватий або зовсім чорний (Курс заг. геол., 1947, 55);
В пробах магнетизованих роговиків установлена наявність природного відновлювача (Геол. ж., XIII, 1, 1953, 10).
2. (Cerastium L.). Багаторічна трав’яниста декоративна рослина родини гвоздикових з вузькими листочками та білими квітками.
На міждернинних плямах [типчаково-ковилових степів] весною густо ростуть ефемери: вероніка весняна.., роговик український (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 11);
Тут [в Кам’яних Могилах] трапляється ряд рослин гірського характеру, як.. роговик болгарський (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 33).
Значення в інших словниках
- Роговик — Рогови́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- роговик — -а, ч. 1》 Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок дії магми на породи. 2》 Багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини гвоздикових з вузькими листочками та білими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роговик — РОГОВИ́К, а́, ч. 1. Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок впливу магми на породи. Роговик – кварц, схожий на ріг. Тонкозернистий або цілком щільний. Словник української мови у 20 томах