1. Словник української мови у 20 томах

роговий

РОГОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до рогу (у 2 знач.).

Шкіра ящірки суха і вкрита роговим шаром з роговими лусочками (з навч. літ.);

Зубів у нього [фінвала] немає зовсім. Замість них у верхній щелепі – від 262 до 433 рогових пластин (китові вуса) (з наук.-попул. літ.);

Наше волосся складається з кератину, або рогової тканини. Той самий кератин міститься у нігтях, у зовнішньому шарі шкіри, у зубній емалі (з наук.-попул. літ.);

// Вигот. з рогу.

На молодих паничах були сіртуки [сюртуки] з темної парусини з чорними роговими гудзиками (І. Нечуй-Левицький);

Великі, круглі окуляри в чорній роговій оправі приховали білі поросячі вії (Іван Ле).

2. Стос. до рога (у 3 знач.).

Залунав по горах і лісах роговий вереск і урвався (І. Франко).

3. рідко. Те саме, що рога́тий 1.

Оті великі надії на хліб новий, на рій золотий, на щастя у дворі, на рогову й дрібну худобу в оборі сходяться і сходяться в нашій хатині, що й справді починаєш вірити (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Роговий — Рогови́й прізвище Орфографічний словник української мови
  2. роговий — Рого́вий. Рогатий. ● Рогова худоба — велика рогата худоба. Деяка худобина, особливо ж рогова, буває іноді така, що не можна її забути. Візьметься за чоловіком і держиться його, й волочиться за ним, як тінь. Такий був сей бичок... (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  3. роговий — [роговий] м. (на) -вому/-гоув'ім, мн. -гоув'і Орфоепічний словник української мови
  4. роговий — -а, -е. 1》 Стос. до рогу (у 2 знач.). || Вигот. з рогу. Рогова обманка — непрозорий мінерал темно-зеленого або чорно-бурого кольору з блискучим полиском, як у рога. Рогова оболонка — рогівка. 2》 Стос. до рогу (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роговий — Рогови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. роговий — РОГОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до рогу (у 2 знач.). Шкіра ящірки суха і вкрита роговим шаром з роговими лусочками (Зоол., 1957, 97); Зубів у нього [фінвала] немає зовсім. Замість них у верхній щелепі — від 262 до 433 рогових пластин (китові вуса) (Знання.. Словник української мови в 11 томах
  7. роговий — Роговий, -а, -е 1) Роговой, сдѣланный изъ рога. Гн. І. 19. Рогове тіло Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців. Чуб. І. 146. Словник української мови Грінченка