Словник української мови у 20 томах

розбазікати

РОЗБАЗІ́КАТИ див. розбазі́кувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розбазікати — розбазі́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розбазікати — -аю, -аєш, розм. Розповісти те, чого не можна було розголошувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбазікати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови