розбалуватися

РОЗБА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм.

1. Почати балуватися (у 1 знач.).

2. Через надмірні пестощі, потурання стати неслухняним, вередливим.

Імочка така славна дитинка, що з нею не можна не возиться, і тільки дивно, що вона досі зовсім не розбалувалась (Леся Українка);

Пестив [Григорій] жінку, а зрідка й дітей – щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (М. Стельмах);

// Морально розбеститися, стати свавільним, розпущеним, недисциплінованим.

– Питання вичерпані, – сказав пілот пересохлими губами. – Розбалувались, гади, – за що їм тільки жалування платять? (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. розбалуватися — розба́луватися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розбалуватися — РОЗБА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм. 1. Почати балуватися (у 1 знач.). 2. Через надмірні пестощі, потурання стати неслухняним, вередливим.  Словник української мови в 11 томах