розбатований
РОЗБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розбатува́ти.
– Ач, – роздивлявся він розбатовану в шмаття долоню, – хоч би ж відтяли та по-людськи, а то тільки понівечили... (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розбатува́ти.
– Ач, – роздивлявся він розбатовану в шмаття долоню, – хоч би ж відтяли та по-людськи, а то тільки понівечили... (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)