розбентеженість

РОЗБЕНТЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан розбентеженої чим-небудь людини.

Мов у невилазних хащах плутались, бились думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум'яття й розбентеженості Шелюженко почував себе незмірно, – як при першому вильоті в небо, – щасливим (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. розбентеженість — розбенте́женість іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розбентеженість — -ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбентеженість — РОЗБЕНТЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини. Мов у невилазних хащах плутались, бились думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум’яття й розбентеженості Шелюженко почував себе незмірно...  Словник української мови в 11 томах