Орфографічний словник української мови

розбентеженість

розбенте́женість

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбентеженість — -ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбентеженість — РОЗБЕНТЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини. Мов у невилазних хащах плутались, бились думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум'яття й розбентеженості Шелюженко почував себе незмірно...  Словник української мови у 20 томах
  3. розбентеженість — РОЗБЕНТЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини. Мов у невилазних хащах плутались, бились думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум’яття й розбентеженості Шелюженко почував себе незмірно...  Словник української мови в 11 томах