розбентеженість

РОЗБЕНТЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини.

Мов у невилазних хащах плутались, бились думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум’яття й розбентеженості Шелюженко почував себе незмірно, — як при першому вильоті в небо, — щасливим (Гончар, Маша.., 1959, 101).

Значення в інших словниках

1. розбентеженість — розбенте́женість іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розбентеженість — -ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбентеженість — РОЗБЕНТЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини. Мов у невилазних хащах плутались, бились думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум'яття й розбентеженості Шелюженко почував себе незмірно...  Словник української мови у 20 томах