розбещено

РОЗБЕ́ЩЕНО.

Присл. до розбе́щений 2, 3.

В стайні розбещено іржали два лошаки, на яких щось там уже гримав Кузьма (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. розбещено — розбе́щено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розбещено — Присл. до розбещений 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбещено — РОЗБЕ́ЩЕНО. Присл. до розбе́щений 2, 3. В стайні розбещено іржали два лошаки, на яких щось там уже гримав Кузьма (Мик., Повісті.., 1956, 34).  Словник української мови в 11 томах