розбещено
РОЗБЕ́ЩЕНО. Присл. до розбе́щений 2, 3.
В стайні розбещено іржали два лошаки, на яких щось там уже гримав Кузьма (Мик., Повісті.., 1956, 34).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗБЕ́ЩЕНО. Присл. до розбе́щений 2, 3.
В стайні розбещено іржали два лошаки, на яких щось там уже гримав Кузьма (Мик., Повісті.., 1956, 34).
Словник української мови (СУМ-11)