розбещеність

РОЗБЕ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбе́щений 2, 3.

Партія.. суворо карає тих комуністів, які допускають розбещеність, пияцтво та інші негідні вчинки (Ком. Укр., 2, 1970, 12);

Вся складність становища Тасі була в тому, що вона всією душею ненавиділа розбещеність і нечесність (Дмит., Розлука, 1957, 144);

Обличчя [у нього] занадто молоде, але насуплене; вираз пихи й розбещеності (Вас., III, 1960, 360).

Значення в інших словниках

1. розбещеність — розбе́щеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розбещеність — -ності, ж. Абстр. ім. до розбещений 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбещеність — РОЗБЕ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбе́щений 2, 3. Вся складність становища Тасі була в тому, що вона всією душею ненавиділа розбещеність і нечесність (Л.  Словник української мови у 20 томах