розбещеність

РОЗБЕ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до розбе́щений 2, 3.

Вся складність становища Тасі була в тому, що вона всією душею ненавиділа розбещеність і нечесність (Л. Дмитерко);

Із забуття моральності, нехтування нею беруть початок бездуховність, розбещеність, безглуздя, жорстокіть (з газ.);

Обличчя [у нього] занадто молоде, але насуплене; вираз пихи й розбещеності (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. розбещеність — розбе́щеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розбещеність — -ності, ж. Абстр. ім. до розбещений 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбещеність — РОЗБЕ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбе́щений 2, 3. Партія.. суворо карає тих комуністів, які допускають розбещеність, пияцтво та інші негідні вчинки (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах