розбитний
РОЗБИТНИ́Й, а́, е́, розм.
Який уміє вдало, швидко, за будь-яких обставин усього добиватися, все діставати і т. ін.; спритний, моторний.
– Приїде сьогодні... з вантажем... Все зробила, все дістала розбитна Ольга (А. Шиян);
Не балувана людською увагою і ласкою, з вигляду ніби смілива і розбитна, а насправді дуже чутлива на кожну нещирість, Мотя особливо цінувала щирість і відвертість в людях (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)