розборсати

РОЗБО́РСАТИ, аю, аєш, док.

1. кого, що. Розкидати.

Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (С. Добровольський).

2. що. Розплутати.

Розборсати верівку [вірьовку], мотузок, коли їм [ним] що зав'язано (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. розборсати — розбо́рсати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розборсати — -аю, -аєш, док., перех., діал. 1》 Розкидати. 2》 Розплутати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розборсати — РОЗБО́РСАТИ, аю, аєш, док., перех.. діал. 1. Розкидати. Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах
4. розборсати — Розборсати, -саю, -єш гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.  Словник української мови Грінченка