розборсати

Розборсати, -саю, -єш

гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. розборсати — розбо́рсати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розборсати — -аю, -аєш, док., перех., діал. 1》 Розкидати. 2》 Розплутати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розборсати — РОЗБО́РСАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Розкидати. Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (С. Добровольський). 2. що.  Словник української мови у 20 томах
4. розборсати — РОЗБО́РСАТИ, аю, аєш, док., перех.. діал. 1. Розкидати. Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах