розборсати

РОЗБО́РСАТИ, аю, аєш, док., перех.. діал.

1. Розкидати.

Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (Добр., Очак. розмир, 1965, 142).

2. Розплутати.

Розборсати верівку [вірьовку], мотузок, коли їм [ним] що зав’язано (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. розборсати — розбо́рсати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розборсати — -аю, -аєш, док., перех., діал. 1》 Розкидати. 2》 Розплутати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розборсати — РОЗБО́РСАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Розкидати. Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (С. Добровольський). 2. що.  Словник української мови у 20 томах
4. розборсати — Розборсати, -саю, -єш гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.  Словник української мови Грінченка