Словник української мови у 20 томах

розбраковувач

РОЗБРАКО́ВУВАЧ, а, ч., спец.

Той, хто займається розбраковуванням.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розбраковувач — розбрако́вувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. розбраковувач — -а, ч. Той, хто займається розбраковуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови