розбраковувач
РОЗБРАКО́ВУВАЧ, а, ч., спец.
Той, хто займається розбраковуванням.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбраковувач — розбрако́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розбраковувач — -а, ч. Той, хто займається розбраковуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови