розбраковувач
розбрако́вувач
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбраковувач — -а, ч. Той, хто займається розбраковуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбраковувач — РОЗБРАКО́ВУВАЧ, а, ч., спец. Той, хто займається розбраковуванням. Словник української мови у 20 томах