розбраковувач

розбрако́вувач

-а, ч.

Той, хто займається розбраковуванням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбраковувач — розбрако́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розбраковувач — РОЗБРАКО́ВУВАЧ, а, ч., спец. Той, хто займається розбраковуванням. Словник української мови у 20 томах