Орфографічний словник української мови

розбраковувач

розбрако́вувач

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбраковувач — -а, ч. Той, хто займається розбраковуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбраковувач — РОЗБРАКО́ВУВАЧ, а, ч., спец. Той, хто займається розбраковуванням.  Словник української мови у 20 томах