розбрататися

РОЗБРАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

Перервати, припинити дружбу, посваритися з ким-небудь.

– Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд! – крикнув досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (А. Крушельницький).

Значення в інших словниках

1. розбрататися — розбрата́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розбрататися — -аюся, -аєшся, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посваритися з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбрататися — ПОСВАРИ́ТИСЯ (вступити в сварку, в суперечку з кимсь), РОЗСВАРИ́ТИСЯ розм., ПОСЕ́РДИТИСЯ розм., ПОГНІ́ВАТИСЯ розм., ПОГРИ́МАТИСЯ розм., ПОГРИ́ЗТИСЯ розм., ПОЇ́СТИСЯ розм., ПОГИ́РКАТИСЯ розм., ПОЛА́ЯТИСЯ розм., ОБЛА́ЯТИСЯ розм. рідше, ПОРІЗНИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. розбрататися — РОЗБРАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посваритися з ким-небудь. — Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд! — крикнув досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (Круш., Буденний хліб.., 1960, 222).  Словник української мови в 11 томах