розбрататися
РОЗБРАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посваритися з ким-небудь.
— Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд! — крикнув досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (Круш., Буденний хліб.., 1960, 222).
Словник української мови (СУМ-11)