розбратати
РОЗБРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посварити кого-небудь з кимсь.
Але знай, що серцем ми єдині. Що навік не розбратать братів (Рильський, III, 1961, 82).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗБРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посварити кого-небудь з кимсь.
Але знай, що серцем ми єдині. Що навік не розбратать братів (Рильський, III, 1961, 82).
Словник української мови (СУМ-11)